смішно... якби не було так сумно...
"- Хєрачіть! Хєрачіть! - істєрив Путін, пускаючи слину і гупая туфльой об стол.
Порошенко со скучающим відом сидів напротів і смотрєл на часи.
- Простітє, давно он так? - шопотом поінтєрєсувався Лукашенко, нєзамєтно пронікнув в залу переговоров.
- Часа два, - отвєтіл Порошенко.
- Ай-яй-яй, - сокрушонно закивав головой Лукашенко і осторожно освєдомілся:
- Як ви думаєте, нас он тоже собрался хєрачіть?
- Всєнєпрємєнно, - завірив Порошенко.
- Так а за шо? Ми ж союзнікі, - удівілся Лукашенко. Порошенко кивнув на Путіна:
- Ти шо, нє відіш, шо єму похєр?
- Хєрачіть! Хєрачіть! - волав Путін, пускаючи слину.
- А шо ви єму сказалі, шо єго так переклинило? - Назарбаєв осторожно сунув голову в двєрной пройом і з удівлєнієм витріщився на Путіна.
- Нічєго нє сказал. Он як украінскій флаг в корідорі увідєл, так і переклинило.
Порошенко достал блокнот і ручку:
- Щас нада заключенія по ітогам встрєчі для журналістов набросать. Поможетє?
Лукашенко і Назарбаєв злякано переглянулись і поспєшилі прочь, плотно закрив за собою двєрь. Порошенко прєзрітєльно провів їх поглядом.
- Ото ше холопи…
- Хєрачіть, хєрачіть! - не унімався Путін, вже набивши на столєшніце внушитєльну вмятіну.
Порошенко достав мобільний і набрав чєй-то номєр.
- Гутен таг! - послишався оттуда бодрий женский голос.
- Прівєт, Ангєла. Ну шо там консіліум, собрався?
- Всі вже собралісь і ждут рєзультати обслєдованій, - сообщила Мєркєль.
- Значіт, пішитє: лоботомію дєлать пізно, потому шо мозг восстановлєнію не подлєжит. Лічно я рєкомєндую ударні дози елєктрошока.
- А як слуховиє рєакції? Пацієнт вообщє слишіт, шо нормальниє люді йому говорят?
Порошенко пощолкав пальцями перед ушами Путіна.
- Хєрачіть! Хєрачіть! - ісступльонно булькотів тот.
- Слухові центри не работають, - констатіровав Порошенко.
- А шо насчот зрєнія, пацієнт же должен відєть наближающийся піздєц?
Порошенко достав фонарік і посвітив Путіну в глаза. Зрачки окончатєльно скукожились і больше не рєагіровали.
- Тоже сітуація безнадьожна, - грустно сообщив Порошенко.
- А шо єщо работаєт? - уточнила Мєркєль.
- Рєчєвой аппарат і моторіка. Ось послушай.
Порошенко підніс мобільний до Путіна.
- Хєрачіть! Хєрачіть! Хєрачіть! - обрадованно завопив той в мікрофон, з новими силами хєрача туфльою стол.
- Боже, і как нам тєпєрь виражать озабоченность, шоби он ето понімал? - огорчилась Мєркєль.
- Ангєла, яка озабоченность? Тут впору споріть о том, надо лі брать согласіє родствєнніков на прінудітєльну евтаназію, - укорив її Порошенко.
- Та воно то да, но нєфть, газ… І потом, у нас такі романтічєскі билі момєнти…
- Ангєла, какіє момєнти? Лучше єщо послушай, - Порошенко снова підніс мобільний до Путіна.
- Хєрачіть! Хєрачіть! - оживився той.
- Всьо, чєловєка, котрого ти знала, больше нєт. А шо осталось - то в лучшем случає послєдствія мєнінгіта, єслі не чєго-то похуже.
- Ах, Пьотр, Пьотр… - расстроїлись в трубкє. - Ладно, консіліум прінял к свєдєнію рєзультати осмотра і удаляється на совєщаніє. А ти тоже попробуй, может до чєго-то і договоритесь…
Порошенко спрятав мобільний і сумно подивився на Путіна.
- Хєрачіть! Хєрачіть! Хєрачіть! - гупав туфльою тот. Порошенко подошол до дверей і крикнув в корідор.
- Слиш, Грігорич, у тебе орєхі єсть?
- Єсть! - бодро отвєтіл откуда-то Лукашенко.
- Тащі ящик, а лучше мішок. Бо чєго єму зря туфльой махать, хай перелущить. А ми потом приготовим кієвскій торт…"
